Пам'ятки історії та культури

За матеріалами збірника "Рівне-720: від давнин до сучасності" ми створили ілюстрований каталог пам'ятних місць, а також пам'яток історії та культури Рівного.

Вул. Драгоманова, 17
У цьому будинку неодноразово зупинявся український письменник, історик, фольклорист і громадський діяч М. П. Драгоманов.
У вересні 1867 року тут зупинявся український композитор М.В. Лисенко.
У 1896-1916 роках - зупинявся і працював археолог етнограф, один з перших академіків України М. Ф. Біляшевський.

Вул. Драгоманова, 19
У Рівненський гімназії (нині краєзнавчий музей) з 1866 по 1871 р. навчався російський письменник В. Г. Короленко.
В 1844-1845 рр. в гімназії вчителював М. І. Костомаров.

Вул. Маяковського, 13
В 1912 р. по вул. Олександрійській (пізніше Сенкевича), а тепер Маяковського з'явилася нова двохповерхова кам'яна споруда.
В 1917 р. у цьому приміщенні діяла Рівненська Перша вища початкова школа, де навчання велося українською мовою (вперше в Рівному).Це нововведення пов'язано з діяльністю Центральної Ради - першого українського парламенту.
Діяла школа і в часи української держави (1918 р.) і в період діяльності уряду Директорії (1919) і на перших порах польської влади.
У 30-тих роках школа була перетворена на повшехну (загальноосвітню) школу ім. Г. Сенкевича.

Вул. 16 липня, 18
У цьому будинку у 1932-33 рр. після перепрофілювання Першої початкової школи на загальноосвітню було відкрито Українську народну шестирічну школу ім. Гетьмана І. Мазепи. Одним із ініціаторів її створення був Степан Скрипник, посол до польського сейму, активний учасник суспільно-політичного життя у нашому місті. В одному з приміщень школи знаходилися товариства "Рідна хата", "Рідна школа", які ставили за мету в умовах польського суспільства зберегти українську національну школу, побут, культуру.

Вул. Шкільна, 69
У 1930-ті роки у цьому будинку знаходився спілка вчителів повшехних (загальноосвітніх) шкіл, яку очолював Я. Гофман. Під її керівництвом видавалися так звані "Речники Волині" у 8-ми томах, а в роки окупації тут розташовувалася Просвіта.

Вул. 16 липня, 6
Будинок збудований на початку минулого століття. У 1912 р. тут працювала нотаріальна контора Петра Міцкевича. З 1926 по 1939 р. у будинку проживав лікар Роман Могильницький, активний український громадський діяч (працював лікарем у Рівненській українській приватній гімназії і народній українській школі ім. І. Мазепи).

Вул. Драгоманова, 9
В цьому будинку у 30-ті роки нашого століття містилася повітова каса хворих, через яку надавалася лікарська допомога, виділялися кошти на санітарне та курортне лікування хворих і малозабезпечених сімей, одиноких людей похилого віку.

Вул. Соборна, 18
Будинок, в якому у 1920 р. розташовувався штаб 36-го кавалерійського полку під командуванням О. Дундича.

Вул. Словацького, 7
Будинок, в якому жив Д. Ф. Андро. При виході у відставку в 1903 р. був обраний ковельським повітовим предводителем дворянства, а трохи згодом предводителем дворянства Рівненського повіту .
З 1912 р. після створення на Волині земств - органів місцевого самоврядування, очолював їх діяльність на Рівненщині до 1917 року. Був головою Рівненського повітового земського зібрання, на рахунку якого багато корисних справ: будівництво першої електростанції в Рівному (вул.. Гоголя, 20), відкриття жіночої гімназії (приміщення УВС по вул. Пушкіна), запобігання знищенню майна державних установ в роки І світової війни, питання евакуації.
Д. Ф. Андро обирався депутатом Першої Державної Думи. За родинними зв'язками мав відношення до засновників м. Одеса. Його бабуся Г.О. Оленіна (Андро) була у близьких стосунках з О. С. Пушкіним, який присвятив їй немало своїх віршів (похована на території Корецького монастиря, Рівненська обл.).

Вул. Шопена, 4 (медбібліотека)
У цьому будинку (на колишній вулиці Волосній) у царський період розташовувалося волосне управління, а в період польської держави в 20-30 роки - центр Гміни (найменшої територіальної адміністративної одиниці).

Вул. Ясна, 35
Музей-квартира партизана-розвідника Героя Радянського Союзу Миколи Iвановича Кузнецова.


Кладовище "Грабник"
На околиці міста під грабовим лісом в першій половині ХІХ століття Станіславом Любомирським була відведена земельна ділянка для нового православного кладовища. Перші поховання тут сягають 20 років ХІХ століття. Ховали на ньому аж до 20-тих років ХХ століття переважно заможних рівнян і лише в 30-тих роках кладовище стало місцем поховання різних верств населення.
Тут у 1848 році на могилі генерала Степана Красовського за кошти його вдови була збудована церква на честь святого первомученика архідиякона Стефана.
Ковані ворота при центральному в'їзді на кладовище - це витвір ковальського мистецтва кінця ХІІХ початку ХІХ століття.

Вул. Соборна
Свято-Воскресенський кафедральний собор. Закладання соборного храму відбулось 30 серпня 1890 року. 20 жовтня (8 жовтня за старим стилем) 1895 року відбулася освячення православного храму.


Вул. Шевченка
Свято-Успенська (Омелянська) церква. Побудована 1756 року. За легендами у церквi молився Iван Гонта.



Вул. Соборна, 137
Перебудований з костьолу Святого Антонія зал камерної та органної музики.



Вул. Соборна
Римо-Католицький костел Петра i Павла.



Вул. С. Бандери
Пам'ятний знак на місці розстрілу фашистами мирних громадян. Споруджено у 1967 році, реконструйовано в 1980 році

Вул. Біла
Могили солдатів російської армії, які загинули в роки першої світової війни (1914-1917) Пам'ятник жертвам фашизму. Відкрито 20 січня 1968 року. Скульптори Б. Ричков та О. Пироженко


Вул. Відінська
Пам'ятник "Визволителі" на площі Перемоги. Відкрито 2 лютого 1972 року


Кладовище "Грабник"
Братські могили радянських військовополонених, розстріляних фашистами (19 тисяч). Впорядковано в 1967 році

Каплиця пам'яті Климу Савуру
та героям національно-визвольних змагань 1918-1950 рр. Архітектор В. Ковальчук (2001 р.)


Вул. Дубенська
Цвинтар - Братські могили, в яких поховано 1800 солдатів російської армії, в їх числі сотні українців - уродженців Волині, які загинули в роки І світової війни. Упорядковано в 1989 році

Братські могили радянських бійців,
померлих від ран у рівненських госпіталях у 40-х роках.
Впорядковано у 1950 році (південно-східна частина кладовища)

Меморіальний комплекс
на братській могилі бійців Червоної Армії, які загинули в роки громадянської війни. Впорядковано в 1959 році, реконструйовано в 1975 році. Скульптор М. Фарина, архітектор М. Долганський

Пам'ятник на могилі
командувача Дійовою Армією Української Народної республіки, генерал-хорунжового Василя Никифоровича Тютюнника. Споруджений у 1930-ті роки на кошти учнів Рівненської української приватної гімназії, реставрований у 1992 році

Могила полковника
УНР Костя Вротновського-Сивошапки (1891-1929)

182 могили польських вояків,
які загинули у 1920 році (північна частина кладовища). Впорядковано у 1929 році

Військовий меморіал,
де поховано воїнів Червоної Армії, які загинули у 40-ві роки. Відкрито 9 травня 1976року після реконструкції. Архітектор М. Долганський, скульптор М. Фарина

Пам'ятник Герою Радянського Союзу
розвіднику Миколі Кузнєцову. Скульптори І. Шаповал, В. Вінайкін, архітектор В. Гнєздилов. 1970 році. В 2003 році перенесено на Меморіальний комплекс (вул. Дубенська)


Вул. Київська
Меморіал "Сосонки" на місці розстрілу фашистами євреїв у листопаді 1941 року. Впорядковано у 1967 році, реконструйовано у 1990 році




Монумент "Слави"
Скульптор В. Вінайкін, архітектор Ю. Москальцов (1985 рік)

Пам'ятник на могилі
радянських воїнів (при в'їзді у місто)

Майдан Короленка
Пам'ятний знак на честь від дня виходу у світ "Кобзаря" Тараса Шевченка. Споруджено у 1990 році

Вул. П. Могили
Пам'ятник на честь радянського комдива М. Богомолова, який там похований. Скульптор Л. Барвицький (1940)


Вул. Островського
Пам'ятний знак на місці загибелі радянських танкістів П. Абрамова та О. Голикова у червні 1941 року. Споруджено у 1965 році

Вул. Соборна, 16
Пам'ятний знак на місці розстрілу фашистами мирних жителів (біля швейної фабрики) (1967р.)

Пам'ятний знак
на місці розстрілу фашистами радянських військовополонених (територія заводу №113) (1971 р.)

Пам'ятний знак
на місці загибелі радянського артилериста П. Гончарова 1944р. (1958 р.)

Театральна площа
Стела Героїв радянського Союзу. Реконструйована в 1984 році.

Пам'ятний знак
на місці страти українських патріотів гітлерівцями та енкаведистами (біля театру). Відкрито у 1997 році.

Пам'ятний знак
на місці страти енкаведистами вояків УПА 1945 року. Відкрито у 1997 році.

Парк ім. Т. Шевченка
Погруддя Т. Шевченка. Відкрито у 1939 році. Реконструйовано згідно з рішенням міської Ради від 4 липня 1963 року №57 у зв'язку із 150-річчям від дня народження поета. Автори реконструкції скульптор Г. Шульман, архітектор В. Герасименко

Братська могила
радянських воїнів та партизанів (біля концертного залу).Упорядкована в 1948 році



Пам'ятник-погруддя
на могилі учасника громадянської війни Олеко Дундича. Реконструйовано у 1959 році згідно з рішенням міської ради від 28 серпня 1957 року №116, скульптор Л. Бізюк, архітектор В. Герасименко.

Вул. В'ячеслава Чорновола
Пам'ятник Гулі Корольовій- учасниці Великої Вітчизняної війни. Архітектор В. Ситников, скульптор М. Йорш. Відкрито у листопаді 1977 року. Реконструйовано у 1984 році


Майдан Незалежності
Пам'ятник Тарасу Шевченку. Скульптори Петро Подолець, Володимир Стасюк під керівництвом львівського професора Е. Миська (1999 рік)



Вул. Симона Петлюри
Пам'ятник Симону Петлюрі. Автор П. Подолець, скульптори В. Шолулько, В. Стасюк., архітектор Т. Мельничук (2001 р.)



Вул.Соборна
Пам'ятник Климу Савуру. Скульптор В. Шолудько, архітектори Т.Мельничук, В. Ковальчук (2002 р.)



Вул. В'ячеслава Чорновола, 28
Анотаційна дошка, яка увічнює перебування у Рівному видатного українського поета, вченого й політика Олега Ольжича-Кандиби. Скульптор В. Пєтухов (1994р.)

Колона Божої Матері.
Споруджена в 1750 році в період чуми місцевим населенням, реставрована в 1856 році в час холери. Зруйнована комуністичною владою на Великдень з 21 на 22 квітня 1952 р. Відновлена за сприяння міського голови В. Чайки і посвячена 25 серпня 2003 року з нагоди відзначення 720-річчя першої письмової згадки про Рівне. Скульптор Володимир Стасюк, архітектор Леонід Закревський.

Вул. О. Теліги
Меморіальна дошка на корпусі Рівненського військового госпіталю, який увічнює світлу пам'ять генерал-хорунжого, командувача армією УНР Василя Тютюнника, який тут помер у 1919 р. (2001 р.)

Майдан магдебурзького права
Пам'ятник загиблим за Україну. Скульптор Василь Джабраїлов, архітектор Леонід Закревський (1994 р.)



Молодіжний парк
Пам'ятний знак загиблим у локальних війнах. Скульптор Микола Сівак у співавторстві з Володимиром Пєтуховим. Архітектори Віктор Бичківський та Олександр Ткачук


Перехрестя вулиць Ів. Мазепи та С. Петлюри
Пам'ятний знак "Жертвам Чорнобильської катастрофи". Архітектор Л. Закревський (2001р.)


Новий Двір (вул. В'ячеслава Чорновола)
Пам'ятний знак односельцям, загиблим в роки Другої світової війни 1939-1945 рр. Скульптор М. Сівак, архітектори Л. Закревський та М. Пасічник (2002р.)

Перехрестя вулиць Соборної та Дубенської
Пам'ятний знак волинським чехам, які загинули у Рівному під час другої світової війни (2007 р.)



Вулиць Соборна
Пам'ятник княгині Марії Рівненській (Несвицькій) (2007 р.)




Театральний майдан
До 100-рiччя з дня народження Уласа Самчука у Рiвному на Театральному майданi вiдкрито пам'ятник письменнику (архiтектор Володимир Шолудько, скульптор Вiктор Ковальчук). (2005 р.)


 Маєте доповнення ?

Якщо Ви маєте доповнення до даного матеріалу, просимо зв'язатись з нами за адресою info@rivne.org.

<< Повернутись