Реферат про історію та розбудову міста Рівне. підготовлений у міському магістраті, 1929 р.

МІСТО РІВНЕ

Точна дата заснування міста Рівне до цього часу невідома. Документи, які стосуються Рівного, датуються лише XV століттям. На підставі цих документів відомо, що Рівне належало тоді землевласнику Дичку. Від нього місто перейшло у володіння князів Несвіцьких, потім - Гольшанських. Марія Гольшанська з родини Несвіцьких побудувала в Рівному перший замок, на руїнах якого було згодом споруджено замок Любомирськнх, який зберігся до наших днів. Шляхом шлюбів Рівне перейшло пізніше у власність князів Острозьких, потім Лаських, Лукаша з Гірки, воєводи Ленчицького, згодом знову стало володінням князів Острозьких. Пізніше також за посередництвом шлюбів власниками Рівного були: Томат Замойський, воєвода київський, Олександр Конецьпольський. воєвода сандомирський і його спадкоємці - Станіслав та внук Олександр.

Врешті решт Рівне перейшло як спадок до Олександра Валевського, мечника (мечоносця) серадського, який в 1725 році віддав Рівне Єжему-Олександру Любомирському. Відтоді Рівне стало володінням Любомирських.

Рівне, як і цілий ряд інших міст Волині, відчуло татарські навали, козацькі та шведські війни та ін. Місто пережило часи свого розквіту, проте не зуміло повністю використати магдебурзьке право і привілеї на ярмарки. Були в історії міста й дуже важкі періоди татарських наїздів, численні пожежі, під час яких згорів і старий замок в 1694 році.

Найвищий розквіт міста розпочинається з 1738 року, за часів володіння містом Рівним князем Станіславом Любомирським. Він відбудував замок, перетворивши його у палац, який вистояв до останніх років і згорів в 1926 році. Цей князь вміло керував містом, запрошував сюди на місце проживання осадників , надаючи їм землі в оренду. Від тієї пори місто починає розвиватися і набуває сьогоднішнього вигляду.

Про рівень розвитку міста, яке нині є найбільшим на Волині, свідчать такі цифри:

в 1890 році тут налічувалось 7295 мешканців, в 1900 році - 24367 мешканців, в 1921 році - 32780 мешканців, в 1928 році - 75000 мешканців.

Після повернення Волині Речі Посполитої комунальники Рівного приступили до енергійної його відбудови, займалися відшкодуванням витрат та збитків, заподіяних світовою війною. З того часу розпочато упорядкування міста, зокрема було викладено тротуари і покрито бруківкою значну частину вулиць, розбито міські сквери.

Значні труднощі відчувало керівництво міста з приводу браку вільних земельних площ. І в той час у місті було закладено новий парк, дуже потрібний населенню. Цей факт став на перешкоді зведення громадських споруд. Крім того, відсутність коштів не дозволила до цього часу місту викупити кілька гектарів багна, що знаходиться майже в центрі міста, і яке негативно впливає на санітарний стан міста в цілому. На його місці планується створити міський сад.

В поточному році місто мало можливість отримати значні інвестиційні позички в розмірі 280.000 доларів. Після отримання позички розпочнеться будівництво важливих і необхідних для міста інвестицій. Так, розпочнуть будівництво зразкової та потрібної місту бойні з холодильною камерою і фабрикою штучного льоду. Нинішня бойня застаріла і не відповідає навіть примітивним вимогам гігієни та обладнання.

Будівництво нової комплексної бойні триватиме близько трьох років і коштуватиме приблизно 2.000.000 злотих. В цьому році у надзвичайному бюджеті виділено суму 730.000 злотих для початку будівництва. Ця сума дозволить побудувати основну бойню, яка задовольнить необхідні санітарні вимоги міста і дасть можливість проводити забій худоби відповідно до технічних та гігієнічних вимог.

Впродовж двох наступних років буде збудована бойня для свиней, холодильна камера та інші заклади,

В 1913-14 рр. за міський кошт було збудовано міську електростанцію потужністю 250 кіловат. В той час також існувала ще і приватна електростанція князів Любомирських потужністю 100 кіловат. В 1920 році обидві станції були дощенту знищені більшовицькими військами і майже протягом трьох років Рівне було позбавлене електричного освітлення. В 1923 році магістрат приступив до відбудови станції потужністю 250 кіловат, яка в кінці року була віддана місту. У 1925 році магістрат вирішив встановити на електростанції ще одну турбіну потужністю 150 кіловат.

Розширення міста і збільшення у зв'язку з цим потреба додаткової електричної енергії змусили магістрат в поточному році замислитися над вирішенням питання розширення і удосконалення електростанції.

Було прийнято рішення приступити до розширення її виробничих площ І поступово перейти на змінний струм. Будівництво нової електростанції коштуватиме близько 2.300.000 злотих і триватиме 3 роки.

У надзвичайному бюджеті на 1928-1929 рр. фігурує сума 765.000 на будівництво електростанції.

Магістрат, знаючи, що головною умовою гігієни та здоров'я міста є належне постачання населенню чистої води, приступив до обладнання міських водоканалів.

З цією метою магістрат довірив відомому гідрографові, професорові п. др. К. Пом'яновському розробити детальний план і скласти кошторис водоканальної мережі.

Початкова робота, яка полягає в організації водозабору біля села Басів Кут і давньої ректифікації, який містить, дуже добру воду, вже завершена. Після цього проводилося ряд пробних бурінь.

А головна водоканальна артерія проходить вулицею Галлера до вулиці 3-го Травня.

Головний басейн для збору води буде розміщений на Грабнику, за в'язницею.

В найближчому часі буде закладено водоканал на вул. 3-го Травня від головного насоса до вулиці Міцкевича.

Тим часом насос біля залізничною переїзду буде постачати водою вищезгадану вулицю. Після сполучення її [вулиці] з головним водоканалом, в нього відводитиметься вода з насосної станції на Басовому Куті. Таким чином, вже в найближчі місяці міський водоканал розпочне свою роботу.

Розпочато дуже енергійне брукування вулиць. В розрізі окремо взятих років, нові забрукування і заміну старої бруківки можна характеризувати так: 1921 - 750 м2, 1922 - 1.350 м2, 1923 - 1.746 м2, 1924 - 9.840 м2, 1925 - 17.466 м2, 1926 - 8.449 м2, 1927 - 2.464 м2, 1928 - 12.000 м2.

На брукування вулиць І а обладнання водостоків у бюджеті на 1928 рік виділено суму в 226.912 злотих.

Незважаючи на жертовну та плодотворну роботу добровільного пожежного товариства, таке велике місто, як Рівне, повинно мати гарантований захист від вогню. Тому магістрат приступив до організації міської пожежної допомоги, яка буде тимчасово працювати при добровільному пожежному товаристві.

Для цієї допомоги вже придбано два автомобільні бочковози. Двигунні бочковози будуть, також служи і и для поливання вулиць.

Магістрат цікавиться і фізичним вихованням молоді. Для підтримки цієї справи міському комітету фізичного виховання і військової підготовки виділено з бюджету 12.000 злотих.

Разом з тим магістрат, враховуючи відсутність футбольних полів в окремих організаціях та школах, планує будівництво власного стадіону високого класу.

Цей стадіон, окрім великого футбольного поля з біговими доріжками і велотреком, матиме й ряд менших полів, великі трибуни та спеціальні роздягальні, призначені для окремих спортивних товариств у Рівному. Роздягальні ці будуть забезпечені найсучаснішим обладнанням, зокрема душовими, що так необхідно для спортсменів.

В бюджеті поточного року передбачено на виконання цих робі 80.000 злотих..

Також розроблено проект закладання плавального басейну і пляжів біля ставка у Басовому Куті.

Громадська опіка магістрату мешканцями Рівного проявилася в заснуванні відділення грошової допомоги бідним, організації будинку опіки над матір'ю І а дитиною, де для слаборозвинутих немовлят видавалися б молочні суміші і було б проведено цілий ряд запобіжних щеплень.

Під час канікул магістрат організовував літні табори для бідної дітвори, розділивши їх на дві групи - християнську та єврейську - під наглядом лікарів та кваліфікованого персоналу .

Літні табори позитивно вплинули на стан здоров'я дітей.

Крім цього, магістрат передбачив у бюджеті кошти на субсидії для організації громадської опіки для таких установ на суми: будинок для престарілих євреїв - 9.000 злотих, товариство опіки над сиротами - 14.500 злотих, римо-католицьке доброчинне товариство - 6.000 злотих, православне доброчинне товариство - 3.600 злотих, товариство лінас гацедек міський - 4.500 злотих, товариство лінас гацедек воля -2.400 злотих, єврейське доброчинне товариство А.С.Орбіт - 3.000 злотих, союз інвалідів - 1.200 злотих.

Вище поданий список не вичерпує списку нагальних потреб міста, перед яким ще ставиться завдання спорудження інших капітальних об'єктів, таких, як лікарня, нічліжки і т. ін. Ми переконані, що ці інвестиції в недалекому майбутньому будуть реалізовані.

Рівне, будучи залізничним вузлом є найрухливішим і найбільшим торговим осередком Волині. Місто має перспективи подальшого розвитку, у першу чергу торгового і промислового, особливо, коли будуть налагоджені нормальні торгові стосунки з Росією.

Переклад Г.Бухало
З книги „Рівне: Від давнини до сучасності”
1929 рік

 Важливе застереження

Власники Iнтернет проект "Вiртуальне мiсто Рiвне" можуть не подiляти думок, що викладенi авторами статей у даному роздiлi.

<< Повернутись