Від театру Зафрана до кінотеатру «Партизан»

Про це приміщення нині знають переважно історики та ентузіасти, які цікавляться історією Рівного. Пересічний рівнянин такий заклад, як театр Зафрана, мабуть, вже не пам’ятає. Це й не дивно — під час війни він був зруйнований, а на його місці з часом виник більш відомий Народний дім. Натомість саме з будинку на тогочасній вулиці Гоголівській сто років тому, як це не дивно звучить, розпочалася історія рівненських кінотеатрів.

Кінотеатру бути. Обов’язково

Театр Зафрана, що пізніше став кінотеатром, урочисто відкрився 2 лютого 1908 року — тоді це була найкрасивіша споруда міста. Власник, єврейський комерсант Лейб Зафран, назвав свою нову споруду «концертним залом». Розміщувалася будівля на вул. Гоголівській (сучасна вул. С. Петлюри). Зал був розрахований на доволі значну кількість глядачів і мав 17 лож, 18 рядів крісел, 2 ряди балконів і 3 ряди галереї. Як зазначає у своїй книзі «Вулицями Рівного» дослідник Олена Прищепа, театр користувався великою популярністю серед рівнян, оскільки на його сцені виступали відомі на той час актори, які зі своїми театральними колективами здійснювали гастрольні поїздки. Зокрема, відомий рівненський художник та викладач Георгій Косміаді грав у багатьох виставах, серед яких і головна роль у «Борисі Годунові». У театрі Зафрана проводились і головні міські урочистості.


Починаючи з 1909 року, міські думи почали ухвалювати обов’язкові постанови з облаштування та утримання театрів — кінематографів. Був прийнятий такий документ і Рівненською міською думою. В ньому регулювалися розміри зали та апаратної камери, порядок розташування та розміри сидінь, наявність протипожежних пристроїв, телефону тощо.

У 20-х роках приміщення театру було переобладнано під кінотеатр. Літні рівняни пригадують, що в кінотеатрі Зафрана були в прокаті найновіші зарубіжні кінострічки, які в Рівному ніде ще не демонструвались. Хоча на той час у місті працювало вже декілька кінематографічних закладів. Це й кінотеатр Фердинанда Берндта, спочатку під назвою «Інтим», потім «Ампір», який розташовувався на вул. 3 Травня (сучасна вул. Соборна, 274), кінотеатр «Ас» («Новий світ») на вул. Новий Світ, 4 (сучасна вул. Поштова). В середині 20-х років також працювало кіно «Пріма», в 30-х роках — військовий кінотеатр.

Від «Інтиму» до «Партизану»

Міська газета «Ехо Рувенське» за 25 грудня 1927 року сповіщала про відкриття з 1 січня 1928 року кінотеатру «Новини» (колишній кінотеатр «Інтим», пізніше «Ампір» Берндта). Саме з цих назв розпочав свою історію кінотеатр «Партизан», будівлю якого нещодавно було знесено.

Земля, на якій побудовано кінотеатр, була взята в оренду родиною Берндтів у власника Рівного Станіслава Казимировича Любомирського ще в 1912 році. Побудований за проектом архітектора Федора Бурого, кінотеатр мав велику залу зі сценою та оркестровою ямою. Партер містив 476 місць і 6 лож. Були в кінотеатрі й балкони, але на момент відкриття ще не працювали, оскільки не були закінчені сходи. Кабінка кіномеханіка була зроблена з вогнетривкого матеріалу, східці до неї були металеві, як і шафа для плівок з фільмами. Зал освітлювався електрикою, мав два електричних вентилятори та три витяжки. В приміщенні був водопровід та туалетні кімнати. Для дотримання протипожежних заходів у залі для очікування знаходився гідрант. Дві квиткові каси знаходились у вестибулі. Обігрівався будинок від котла, який знаходився у підвалі.

«Халявне» кіно для чиновників

У 1924 році на одному із засідань міської ради розглядалось питання скасування в нашому місті так званого «вільного входу на видовиська» різних категорій мешканців. У Рівному, як ні в якому іншому місті, на 100 відвідувань кінотеатрів тільки 42 були платними, у зв’язку з чим місто недоотримувало податків.

Намагання деяких членів міської ради скасувати цю традицію не увінчались успіхом. Як писала міська газета «Ехо Рувенське» в номері за 18 жовтня 1925 року, міська рада розглянула питання безкоштовного відвідування кіносеансів і знову затвердила кількість безкоштовних місць на перегляд кінофільмів. Місця розподілялись таким чином: «Для староства — 1 ложа і 1 паспарту, для поліції — 1 ложа і 1 паспарту..., для магістрату — 1 ложа і 1 паспарту. Редакціям газет по 1 паспарту. Дирекціям кін — по 1 ложі...».

«Columbia pictures» представляє...

У Державному архіві Рівненської області вдалось віднайти книгу реєстрації кінофільмів, які демонструвались у кінотеатрах міста протягом 1928-1939 рр. Серед виробників фільмів найчастіше згадуються такі кінофабрики, як «Муза фільм», «Лехфільм» (Варшава»), «Уфа фільм» (Львів), «Standart film», «Radio pictures» (Лондон), «Ufa» (Берлін), відомі і сьогодні «Columbia pictures», «Paramount films», «Metro Goldwyn Mayer», «Fox film», «FBO pictures» (США). Фільми демонструвались у середньому 3-4 дні, найбільш популярні, як «Вогні великого міста» (кінотеатр «Ампір» жовтень 1932 року) — 8 днів, «Американська трагедія», «Капітан Блад» — 5 днів, «Останні реліквії Європи», «Небезпечні вампіри» — 6 днів, «Девід Коперфілд», «Останні дні Помпеї» — 7 днів, «Мата Харі» — 8. В день відбувалось від 1 до 3 кіносеансів.

Наприкінці 30-х років кіно і кінотеатри увійшли у повсякденне життя городян. Ритм життя нашого міста почав залежати не лише від годин роботи торгових точок, базарів, промислових підприємств, а й зміни програми у кінотеатрі. Рівняни мали можливість не тільки ознайомитись з новинками світу кіно, але і просто приємно відпочити. Обговорення останніх кінопрем’єр стало не менш важливим явищем культурного життя, як і театральних вистав, літературних новинок. У газетах постійними стали рубрики про кіно. В газеті «Ехо Рувенське» така рубрика називалась «Екран і сцена». Друкувалася й реклама фільмів. «Невдовзі прилетить до Рівного «Чорний орел» і зів’є своє гніздо в одному з місцевих кінотеатрів», — сповіщала рівненська газета в грудні 1927 року.

Війна війною, а кіно — за розкладом...

У грудні 1939 року приміщення кінотеатрів Зафрана, «Ас», «Ампір» були націоналізовані. Кінотеатр Зафрана перетворили на Будинок Червоної армії. Кінотеатр «Ампір» було перейменовано на «Комінтерн», «Ас» — на «Більшовик».

Цікаво, що й з початком війни та окупації нашого міста кінотеатри не припинили своєї роботи. На колишній вулиці Новий світ, перейменованій на вулицю Сальського, працювало українське кіно, яке тепер називалось «Скаля», на вул. Німецькій, 274 — кіно для військових — «Де-лі». На сценах цих кінотеатрів відбувалися і вистави міського українського театру. Розпорядженням рівненського гебітскомісара від 16 квітня 1942 року були навіть затверджені ціни на квитки в кінотеатри, які для місцевого населення під загрозою покарання не могли змінюватись. Для німецьких же військових цим розпорядженням передбачались знижки.

«Дуже погані порядки у нашому кіно»

Після звільнення міста 2 лютого 1944 року відновив роботу кінотеатр «Більшовик», але вже з серпня цього ж року він не працював, тому що внаслідок бомбардувань був зруйнований. У червні 1944 року приміщення колишнього кінотеатру Зафрана було закріплене за Рівненським обласним державним театром. До закінчення війни його приміщення також було сильно пошкоджено і вже не відновлювалось.

З другої половини 1944 року в Рівному працював лише один кінотеатр — «Комінтерн». Його приміщення було напівзруйноване ще до визволення міста в результаті вибуху сусіднього будинку, але дуже швидко відновлене. З вересня 1944 року він був перейменований на «Партизан». Однак, як повідомляла рівненська обласна газета «Червоний прапор», не все добре було в кінотеатрі. У статті «Загадкові місця» автор писав: «У вільний час ви хочете відпочити і йдете в кінотеатр «Партизан». Але що вас тут чекає? Ми вже не говоримо, що вам можуть поламати ребра, що ви можете у фойє задихнутися від тютюнового диму. Це ще нічого. Головний удар чекає вас безпосередньо в залі. По-перше, ви не знайдете ні свого ряду, ні свого місця... Справа тут організована просто. Перед тим як починають впускати до залу, біля дверей збирається велика юрба людей, вони штурмом вриваються в зал і вибирають місце, яке їм сподобається… Кому пощастить, той примоститься, а кому ні — простоїть увесь сеанс. Дуже погані порядки у нашому кіно...».

У вересні цього ж року, враховуючи публікації в газеті та скарги глядачів на ситуацію в кінотеатрі, був проведений капітальний ремонт приміщення з метою обладнання в ньому фойє та естради.

У наступні десятиріччя в Рівному були побудовані такі кінотеатри, як ім. Шевченка (зруйнований на початку 90-х), «Жовтень» (тепер кінопалац «Україна»), «Космос» (нині нічний клуб «Лагуна»), «Глобус» (розташовувався у колишньому костьолі св. Антонія, тепер — органний зал), «Юність» (реконструюється під торговий центр), «Аврора» (колишній нічний клуб, зараз реконструюється під кінотеатр).

Людмила ЛЕОНОВА
Газета „Рівне вечірнє”, 2008 рік.
Ілюстрації www.rivne.org

 Важливе застереження

Цитування або передрук iнформацiї, що розмiщена на сторiнках Iнтернет проекту "Вiртуальне мiсто Рiвне" дозволяється лише за умови зазначення наступного рядка: "Вiртуальне мiсто Рiвне" © www.rivne.org

<< Повернутись